"Білявка" вийшла у прокат на Netflix 28 вересня. Фільм тривалістю 2 години 47 хвилин майже відразу наткнувся на хвилю критики, не помилували й глядачі — на IMDb оцінили у скромні 5.6 балів.

На Netflix відбулася прем’єра довгоочікуваного фільму “Білявка”, навколо якого ще до релізу точилися суперечки.

Фільм став екранізацією бестселера письменниці Джойс Керол Оутс, який отримав Пулітцерівську премію, проте шанувальники та критики знайшли чимало розбіжностей між книгою та фільмом та загалом не оцінили екранізацію, назвавши її “найбільшим провалом Netflix за останні роки”.

Якщо узагальнити про що фільм, то можна прийти до висновку, що в основному фільм вийшов сексистським і жорстоким — від його початку і до фінальних титрів Монро або хтось сексуально домагається, або завдає їй іншої психологічної травми. Фільм зосереджений суто на токсичних і часто жорстоких стосунках Монро з чоловіками в її житті, яких вона називає “таточками”, а не на її жіночій дружбі чи неперевершеній кінокар’єрі?

Виникають питання: чи справді надзвичайно відверті сцени зґвалтування були потрібні, щоб розповісти історію Монро? Чи дійсно Монро була нещаслива в усіх стосунках? Що ж, питання до головного режисера і сценариста Ендрю Домініка.

У фільмі безліч еротичних сцен, виконаних як окремий арт-перфоменс, де актриса, зокрема, займається коханням одразу з двома чоловіка (один з яких, до речі, син Чарлі Чапліна), а також сцена, де вона майже п’ять хвилин задовільняє президента Кенеді. Є також ще одна незвична еротична сцена, де актрису задовільняють два чоловіки у кінотеатрі на прем’єрі фільму за її участю.

Проте лише одне про фільм можна сказати точно — “Білявка” може пишатися блискучим акторським складом.

Ана де Армас називають очевидним номінантом на “Оскар”. Кубинка в білій перуці чудово зіграла свою роль — вона до жовчі щиро оплакує все, будує по-ангельськи наївні очі, коли знову вірить у кохання, і просто академічно правильно грає Мерилін у періоди шизофренічних нападів. Кінокритики зазначають, що Ана де Армас стала найбільшою окрасою фільму, та зазначають, що не варто її звинувачувати у провалі фільму.

Серед  найбільших нищівних коментарів відгук дослідника абортів із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско Стефа Герольда.

“Такі ж жахливі, як і весь фільм загалом”, — відгукнувся він про відверті кадри абортів.

Кінокритик Los Angeles Times Джастін Чанг у своїй рецензії написав, що “Блондинка” насправді не про Монро, а про те, щоб змусити її страждати.

Ведучий кінокритик газети The New York Times Манола Даргіс із ним погодилася.

Враховуючи усі приниження та жахи, які Мерилін Монро пережила за свої 36 років, це полегшення, що вона не побачить, як її вульгарно експлуатує “Блондинка” – новоявлений продукт некрофільської розваги.

Підлила олії у вогонь критики й Емілі Ратаковські. У соціальних мережах вона заявила, що це “черговий проєкт, який перетворює жіночий біль на фетиш”. На думку моделі, в суспільстві існує якийсь культ “красуні, що потрапила в біду”, тому багатьох так хвилюють історії Емі Уайнхаус, принцеси Діани або Брітні Спірс. З тієї ж причини людям подобаються розповіді про серійні вбивці та їхні юні жертви.

The Washington Post пише, що стрічка Ендрю Домініка не лише повторно обʼєктивує Монро, але й насолоджується її віктимізацією. ABC News зазначає, що «Білявку» “важко дивитися, однак неможливо забути”.

Загалом, фільм, як і життя кінодіви, став досить неоднозначним. Дана художня картина показує переосмислені події бурхливого особистого життя секс-символа і легенди Голлівуду Мерилін Монро, а також показує, яку ціну їй довелося заплатити за світову популярність.

Фото: Відкриті джерела