Селянин вбив каменем окупанта та передавав ЗСУ координати російської техніки.
У селі Гавронщина, що біля Макарова, досі знаходять трупи закатованих росіянами місцевих мешканців. Під час окупації центр села був місцем масових розстрілів, коли селяни вели тут справжню війну. Про це йдеться у сюжеті телеканалу Київ.
«Мій чоловік кожного ранку міряв рівень води і передавав інформацію ЗСУ. Я також передавала, а вони мені дзвонили» – розповіла жителька села Марія.
Вона із чоловіком Володимиром допомагали українським військовим. Чоловік, що працював на місцевій дамбі, передавав позиції окупантів українським військовим, коли ті зайшли у село.
Історія «полювання» на ворогів почалася у подружжя з першого знешкодженого окупанта чоловіком Марії. Володимир, зустрівши загарбника, який погрожував зброєю і хотів відібрати ключі від приміщень дамби, прибив непроханого гостя на місці і спокійно прийшов додому. Він вбив окупанта каменем.
Будинок подружжя знаходиться через дорогу від греблі, де безпосередньо окопались загарбники. Селянка допомагала чоловікові стежити за росіянами, після чого вони передавали інформацію ЗСУ. За словами Марії, українські військові цікавились технікою, яка рухалась їх селом. Як тільки з’являлася колона рашистів, жінка телефонувала українським захисникам та передавала інформацію про кількість техніки, яку рахувала. Через якийсь час уціліла техніка ворога відповзала назад з тілами денацифікаторів.
3 березня Володимир пішов на роботу та не повернувся – його застрелили. Марія дізналася про смерть чоловіка від односельчан, переживши операцію на серці. Володимира поховали біля церкви, де він лежить і досі, але Марія цього навіть не бачила. Після смерті чоловіка, жінка не може жити у хаті, де разом провели 46 щасливих років, адже це занадто боляче.
У житлі, в якому погосподарювали росіяни, речей Володимира залишилося небагато, поцупили навіть їхнє з чоловіком спіднє. Марія зі сльозами переглядає весільні світлини та згадує про їхнє перше знайомство. Познайомились у цьому ж селі на вечорницях – обоє любили музику. У вільний час вона була солісткою, а він – сідав за барабани. У хаті подружжя досі стоїть інструмент, на якому Володимир відбивав під час останнього концерту в будинку культури напередодні вторгнення.
Донька Володимира поділилася, що батька розстріляли впритул та, відтягнувши, підвісили на ворота поблизу будинку культури. Вона згадує, що батько вибігав до танків і вигукував, бивши себе по грудях: «Ви приїхали до мене вбивати! Ви приїхали в моє село!»
Центр села став місцем масових розстрілів, тому Володимир не єдиний, кого вбили у Гавронщині. Саша Левченко, близький друг Володимира, був вбитий за те, що залишив на дереві постільну білизну, аби давати наводку ЗСУ. Хлопець, який на дамбі фотографував росіян та його батько, що побіг до нього на допомогу, також потрапили під приціл окупантів.
Життя на Гавронщині триває: селяни приходять плести маскувальні сітки у горезвісний будинок культури, який зараз став головним волонтерським центром. А ще, вперше після деокупації у центрі вирішили влаштувати невеличкий концерт для всіх для військових.
Вулицями розноситься гомін української пісні, яка перемогла зло. Селяни вірять, що ЗСУ належно покарають їхніх катів.
Фото: YouTube Телеканал Київ
Участь у Конкурсі можуть брати (одноосібно або творчими колективами) молоді люди віком від 14 до…
Оплата проводиться протягом 60 днів після отримання повідомлення
Фінансування проєктів здійснюватиметься на поворотній основі шляхом відшкодування коштів у розмірі 80% бюджету проєкту.
Завершилися консультації із громадськістю щодо проєкту Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026…
Здійснити реєстрацію в системі та заповнити анкету можливо за посиланням https://reserve.nads.gov.ua.
Внутрішньо переміщені особи, які отримують допомогу зараз, продовжать отримувати нарахування до кінця 2023-го.