Слюсар Запорізької АЕС розповів про життя та роботу в окупації

Чоловік розповідає, щодня аби потрапити на роботу, проходив суворий контроль:

«Раніше коли заходиш на станцію — завжди заходиш і вітаєшся. “Бажаю здоров’я” — це дуже звична фраза. А коли зайшли росіяни, дуже некомфортно стало. Бо ти заходиш і не хочеш бажати здоров’я цим людям».

Денис ділиться, працювати на атомній станції часто доводилось під звуки вибухів та ворожу канонаду:

«Ну один день потрапив, прямо під час обстрілу, працював на вулиці. Це коли обстріляли військову частину просто поряд з нами, і пожежну частину, ну прямо біля атомної станції. А я працював біля першої прохідної. Злякалися усі».

Чоловік розповідає, російські військові готувалися до приїзду місії МАГАТЕ. Напередодні рясно обстріляли місто та станцію:

«Вони наче подивились і їм здалось все не достатньо обстріляним. І збільшили вогонь, щовечора гуркотіло все сильніше і сильніше. По місту вони видимість створюють. Ями залили асфальтом, бордюр пофарбували, пішохідний перехід пофарбували. Дерева поливають, оце мені дуже сподобалось. Тобто картинка по місту складається так, наче вони активно відновлюють місто».

Денис п’ять разів вивозив людей із міста. 4 вересня евакуював з Енергодара свою родину: дружину і трьох дітей 2, 6 та 8 років.

«Складно, тому що в Енергодарі дуже важко. Ціни скажені, відносини натягнуті. Зараз там стало дуже гучно. Там і вибухи вночі, і в місто дуже багато прилетіло снарядів, мін і так далі», — цитує чоловіка Суспільне Запоріжжя.

Фото: Відкриті джерела