Categories: Світ

Свято української мови й писемності: цей день в історії

Започаткування Дня української писемності та мови, прихід до влади Наполеона та патент неонової реклами: чим запам'яталося 9 листопада.

9 листопада 1997 року в Україні запроваджено День української писемності та мови. Тодішній Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». Є низка традицій, пов’язаних з цим днем: покладаються квіти до пам’ятника Несторові Літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість його учасників – понад 5 млн осіб з 20 країн світу. І, звісно, українці згадують шкільні роки й сідають за столи з ручками й листочками, щоб писати диктант.

Також 9 листопада сталося ще кілька цікавих подій.

9 листопада 1799 року у Франції відбувся військовий переворот, очолюваний генералом Наполеоном Бонапартом. В історію ця подія увійшла як переворот 18 брюмера (число в революційному календарі, що припадає на 9 листопада). Директорію (парламент, який очолював країну) було розпущено, а їй на зміну прийшли три консули. Генерал Бонапарт був проголошений першим консулом і зосередив у своїх руках усю реальну владу. У 1804 році всенародним голосуванням Наполеона було обрано імператором французів. Так до влади прийшов один з найвідоміших завойовників в історії, який розв’язав низку кривавих війн проти всієї Європи. Ця епоха увійшла в історію, як Наполеонівські війни.

Наполеон Бонапарт у супроводі своїх солдатів увірвався до зали засідань Директорії

9 листопада 1911 року парижанин Жорж Клод запатентував неонову рекламу. Патенту передували численні експерименти з відділенням інертних газів від кисню, оскільки очищений O2 був потрібний для медицини та промисловості. Очистивши кисень, Клод продовжував досліджувати вже інертні гази – він наповнював ними герметичні колби та поміщав їх у різні умови. Одного разу подавши на ємності напругу, дослідник отримав принципово новий продукт, який сформував вигляд усіх великих міст 20 століття.

Жорж Клод – винахідник неонової реклами. Численні неонові вивіски на фасадах будівель стали символом одразу кількох епох, вони вважалися уособленням яскравого щасливого життя та божевільного ритму прогресивних міст

Фото: Відкриті джерела

pmuzychenko